Читати

НАРИС

Лікар із Божою іскрою

                                                          В час, коли життя

                                             на волосині,

 і, здається, зірка вниз летить,

                                                                       ти довірся лікарю, людино, -

                                                                       від біди тебе він захистить.

Лікар – одна з найблагородніших професій. Вона вимагає чистоти душі й помислів. Треба бути ясним розумово, чистим морально і охайним фізично. Лікар повинен завжди бути добрим і милосердним, тому що справа, якою він займається, полегшує страждання і рятує його від смерті. До лікарів люди ставляться завжди особливо, вони їх цінують і поважають. У руках лікаря перебуває людське життя. Легше стати лікарем, ніж бути ним. Лікар – це не просто професіонал, це творець.

Істинний лікар – це не той, хто пізнав і глибоко вивчив медицину, а той, хто усвідомлює свій обов’язок перед людьми.

Хто не знає в нашому районі цю струнку, енергійну, симпатичну, світловолосу жінку? Кожному з нас хоча б раз в житті доводилося зустрічатися з нею. Це – Людина з великої літери, з добрим серцем, справжній лікар Репінська Галина Василівна.

Після закінчення Дніпропетровського медичного інституту жінка вже багато років сумлінно працює стоматологом у Великоолександрівській районній поліклініці. У роду Галини Василівни майже всі – лікарі, і вона є гідним продовжувачем сімейної традиції. У її жилах течуть любов та милосердя предків.

Древній учений Авіценна сказав так: “Лікар повинен мати очі сокола, руки дівчини, мудрість змії й серце лева”. Ці слова можна віднести до багатьох лікарів і в наш час.  Самовідданість і безкорисливість, любов до людей і прагнення їм допомогти – невід’ємні якості сучасного лікаря. Через все своє життя він повинен пронести слова клятви Гіппократа; “У який би будинок я не ввійшов, я ввійду туди для користі хворого”

Є професії досить поширені, про які інакше, як з повагою, не можна й говорити. До них з повною відповідальністю можна віднести професію медичних працівників. Дійсно, іноді трапляється, що життя людини залежить цілком від втручання лікаря, від його дій, вміння поставити правильний діагноз, призначити й своєчасно провести лікування. Дуже часто можна почути: «Вся надія на вас, лікарю...» У цих словах немає перебільшення.

Постійні пацієнти Галини Василівни говорять, що вона дуже уважна і приємна жінка. Завжди заводить добру бесіду, непомітно для самого пацієнта морально готує його до процедури. І все це робить щиро й невимушено. І стоматологічний кабінет, який лякає переважну більшість хворих, стає вже не таким похмурим. Швидше навпаки : тут усе бачиться у світлих привітних тонах.

Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. А професія медика – найгуманніша, адже вона покликана стояти на сторожі людського життя. Саме медики дарують здоров’я людям, рятують від найрізноманітніших хвороб. Тому образ медика в уяві багатьох людей пов’язаний з надією і захистом. Галина Василівна не просто лікує, а й надає корисні рекомендації. Стоматологи за станом ясен, зубних тканин, нашарувань на язиці можуть розповісти про стан різних систем організму. Щоб підтримувати його в нормі, треба мати збалансоване харчування. Вживати  вітаміни, зернові каші, цитрусові, овочі, фрукти. Лікар наголошує, що необхідно все-таки ретельно доглядати за ротовою порожниною й обов’язково відвідувати дантиста хоча б двічі на рік.

Доброта і скромність – дві риси, невіддільні від цієї жінки.  Клумби на її подвір’ї  завжди доглянуті. Радо вітають чудові троянди, посміхаються барвисті пишні лілії. Галина Василівна любить квіти, завжди з ентузіазмом розповідає про нові ідеї.

Ніжно зазирає до вікна кабінету верба, колишучи тендітними вітам, розливається аромат від квітів, які жінка щоранку приносить зі свої клумб, а стіни – в мальовничих пейзажах масляними фарбами – подарунки доньки Ані і сестри Надії.

У роздумах про своє майбутнє я звертаюсь саме до таких особистостей, що раз і назавжди присягнулися словами клятви Гіппократа і не зрадили її, прагнули кожен мірою своїх можливостей служити найгуманнішій справі на землі. Я прагну стати лікарем, бо хочу турбуватися про здоров'я людей, - продовжувати їхній вік, вчасно рятувати їм життя, надаючи професійну медичну допомогу.

Хай завжди лікарі приносять нам стільки світла, добра та щирості ! Дякуємо за вашу любов, відданість, вічну допомогу, тепле слово та відверту посмішку! Бажаємо багато щастя, адже ви щоденно даруєте його всім нам !

Професіограма

 „Лікар загальної практики – сімейний лікар”

Загальна характеристика професії.

Лікар загальної практики (сімейний лікар) – лікар, який має професійну підготовку за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» і надає індивідуальну первинну медичну допомогу окремим особам, сім’ям і населенню незалежно від віку, статі або виду захворювання.

За класифікацією Є.О.Клімова професія сімейного лікаря належить до професій типу «людина-людина», оскільки він постійно повинен мати справу з людьми. Предметом праці сімейного лікаря є закономірності функціонування різноманітних систем організму людини та способи їх корекції.

Водночас праця сімейного лікаря пов’язана із видами діяльності типу «людина-знакова система» (лікар постійно виписує різноманітні рецепти, назви медикаментів, розглядає графіки кардіограм тощо)  та «людина-техніка» (використовує медичні прилади).

Професія лікаря – одна з найбільш древніх. Ще за первіснообщинного ладу люди займалися врачуванням, а з виникненням релігії всі функції лікарів зосередилися в руках цілителів. В історії назавжди залишаться імена перших лікарів (Гіпократа, Асклекпіада тощо), чиї знання та мистецтво лікувати людей не тільки врятувало багато життів, але й сприяли розвитку медицини.

Поняття «лікар загальної практики» з’явилося у ХVІІІ-ХІХ столітті у країнах Європи. У розвинутій формі сімейна медицина побачила світ у Великобританії в 1911 році, коли вперше з’явились лікарі загальної практики, які приватно обслуговували дорослих і дітей.

Постановою Кабінету Міністрів № 989 від 20 червня 2000 року  затверджені комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я.

На сьогодні в Україні, зокрема, розроблено положення про сімейного лікаря, його права, відповідальність, обладнання робочого місця або амбулаторії тощо.

         Діяльність.

Основою діяльності сімейного лікаря є профілактика та попередження захворювань чи їх загострень. Фізично праця лікаря – неважка, але діагностика та лікування вимагають великих енергетичних витрат та супроводжуються значним розумовим навантаженням та постійною нервово-емоційною напругою.

Сімейна медицина багатопрофільна. Сімейний лікар має спеціальні знання та навички з терапії, педіатрії, акушерства і гінекології, хірургії, травматології, урології, онкології, офтальмології, хвороб вуха, горла, носа, стоматології, інфекційних хвороб, хвороб нервової системи і нейрохірургії, психіатрії, дерматовенерології, планування сім’ї та репродуктивного здоров’я населення тощо.

Однією з найважливіших особливостей сімейної медицини є те, що лікувати доводиться всю родину. Лікар знає умови проживання своїх пацієнтів, може відслідковувати спадковість та схильність до тих чи інших захворювань протягом багатьох років життя людини, починаючи з пренатального (внутрішньоутробного) етапу розвитку дитини, дитинства, шкільних років і так далі. Усе це дозволяє більш ефективно займатися профілактикою, бо вже відомі фактори, на які потрібно звернути увагу.

Досить часто в практиці сімейного лікаря виникають ситуації, коли медичну допомогу , в тому числі і невідкладну, доводиться надавати хворому  не тільки в кабінеті, але й вдома.

Функції, які здійснює сімейний лікар:

·        проводить аналіз стану здоров’я населення сімейно-територіальної дільниці;

·        визначає обсяг лабораторних, інструментальних, апаратних досліджень;

·        встановлює клінічний діагноз;

·        визначає тактику ведення хворого;

·        організує консультування хворих профільними спеціалістами;

·        здійснює експертизу тимчасової та стійкої непрацездатності, заповнює відповідні документи на ЛКК та медико-соціальну експертну комісію;

·        виявляє факторів ризику захворювань та проводить профілактику захворювань;

·        здійснює санітарно-просвітницьку роботу серед населення;

·        надає допомогу при формуванні здорового способу життя;

·        складає календар щеплень;

·        оформлює обліково-звітну медичну документацію

Вимоги професії до працівника.

Професія сімейного лікаря обмежень за статтю немає. Працювати лікарем загальної практики можуть як чоловіки так і жінки. Успішно виконувати обов’язки сімейного лікаря можуть як випускники медичних вузів, які мають міцні знання та бажають закріпити їх на практиці, так і лікарі зі стажем, що пройшли відповідне перепрофілювання.

Для оволодіння професією сімейного лікаря необхідно приділити особливу увагу вивченню  таких предметів, як біологія, хімія та фізика.

Якості які забезпечують успішність виконання обов’язків:

·        ведення та пропаганда здорового способу життя;

·        розвинуті мовно-рухові навики;

·        розвинута сенсорно-моторна координація рухів;

·        швидкість реакції;

·        точність рухів при виконанні процедур;

·        висока працездатність;

·        здатність аналізувати факти та логічно мислити;

·        здатність тримати під контролем власні почуття та емоції;

·        доброзичливість;

·        акуратність;

·        відповідальність;

·        оптимістичність;

·        готовність в будь-який час надати допомогу;

·        вміння грамотно і доступно спілкуватися з пацієнтом;

·        упевненість у собі:

·         самоорганізація;

·        самостійність;

·        цілеспрямованість;

·        душевність і чуйність;

·        людяність і доброта;

·        чесність і правдивість;

·        безкорисливість і толерантність.

         Протипоказання до навчання та виконання професійних обов’язків.

·        медичні протипоказання;

·        невміння зосередитися, сконцентрувати увагу;

·        недостатній розвиток довготривалої та оперативної пам’яті;

·         песимізм;

·        розгубленість у складних ситуаціях;

·        відсутність співчуття до страждань, болю;

·        неуважність;

·        нетактовність;

·        безвідповідальність;

·        невміння контролювати власну поведінку і критично ставитися до себе;

·        егоїстичність;

·        жорстокість.

         Навчання.

Лікар загальної медицини – сімейний лікар повинен отримати повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина» , спеціальністю «Лікувальна справа» або «Педіатрія», спеціалізацію за фахом «Загальна практика – сімейна медицина» (інтернатура, курси спеціалізації) та мати сертифікат лікаря-спеціаліста.

Професію лікар загальної практики – сімейний лікар можна набути в медичних академіях, університетах та інститутах, на медичних факультетах, закладах післядипломної медичної освіти.

Після засвоєння відповідних освітньо-професійних програмта успішної державної атестації фахівець отримує диплом державного зразка.

Вірогідність працевлаштування після навчання достатньо висока, особливо для сімейного лікаря, який планує працювати у сільській місцевості. Ризик безробіття мінімальний.